Анотація
Історія образотворчого мистецтва на третьому освітньо-кваліфікаційному ступені виступає необхідною ланкою у низці загально-педагогічних та фахово-методичних дисциплін в підготовці майбутніх вчителів образотворчого мистецтва.
Метою курсу є вивчення культурних епох розвитку мистецтва, ознайомлення з найцікавішими фактами життя видатних художників та їх творами, основними ознаками історичних епох, передумовами виникнення художніх стилів, а також виховання поваги до культурних традицій народів світу. Як відомо, на перший план у курсі виходить процесуальний момент. Мистецтвознавчі факти, тобто біографічні дані художників, скульпторів, архітекторів, мистецькі твори, мистецтвознавча література розглядаються в курсі як відображення загального процесу розвитку мистецьких явищ. Великого значення набуває також усвідомлення стадіальності художньо-історичного процесу, питання періодизації, традицій та новаторства, порівняльні характеристики типологічно подібних процесів у різних країнах та в різні часи.
Предметом вивчення навчальної дисципліни є історія образотворчого мистецтва.
Головне завдання – прилучення студентів до пізнання процесів розвитку українського та світового образотворчого мистецтва, до усвідомлення всіх її багатств, виховання інтересу і поваги до духовних цінностей людини.
Програма курсу «Історія образотворчого мистецтва» визначає такі завдання:
- сприяти опануванню ідеї цілісності художньої культури, жанрово-стильової та видової специфіки мистецтва;
- розкрити основні закономірності, взаємообумовленості та взаємозв’язки становлення художньої культури;
- показати розвиток основних образотворчих і архітектурних жанрів та стилів;
- показати творчість кращих представників різних мистецьких шкіл та напрямків в історії розвитку українського та світового образотворчого мистецтва.
Заняття з історії образотворчого мистецтва підрозділяються на лекційні, семінарські (практичні), що передбачають спільну роботу викладача та студента і проводяться групами. Самостійна робота студентів включає підготовку до семінарських занять, обов'язкове вивчення репродукційного матеріалу.
Індивідуальні заняття, що не передбачені робочим планом дисципліни, можуть здійснюватися як консультації для особливо сумлінних студентів щодо підготовки окремих питань практичних занять у формі розгорнутих рефератів або ж наукових доповідей на студентських конференціях.
У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен знати:
˗ основні поняття та терміни історії світового образотворчого мистецтва;
˗ основні етапи розвитку культури та її історичні форми;
˗ характеристики розвитку світових культурних систем;
˗ вузлові моменти та головні події розвитку світової культури.
вміти:
˗ користуватися науковою літературою та виданнями, в яких висвітлюється культурно-історичний процес;
˗ досліджувати проблеми історії світової образотворчого мистецтва;
˗ логічно та послідовно викладати свої знання;
˗ вести діалог як засіб ставлення до культури та суспільства.