На площинi заданi точки своїми координатами: \(( x_1 ; y_1) ; ( x_2 ; y_2) ;... ( x_n; y_n )\) , де \(1 ⩽ n ⩽ 100\) , всi \(x_i\) та \(y_i\) - додатнi непарнi цiлi числа, що не перевищують \(10^6\). Потрiбно роздiлити площину прямими \(x=a\) та \(y=b\), де \(a\) i \(b\) парнi цiлi числа. Цi прямi перетинаються в точцi \(( a; b )\) i дiлять всю площину на чотири частини. Потрiбно вибрати \(a\) i \(b\) так, щоб отримати «збалансовану» кiлькiсть точок у всiх частинах, тобто, щоб не було зони, яка б мiстила надто багато точок.

Нехай \(m\) максимальна кiлькiсть точок з-помiж утворених чотирьох частин. Потрiбно, щоб \(m\) було якомога менше.

Формат вхiдних даних

Перший рядок мiстить цiле число \(n\). Кожен з наступних \(n\) рядкiв мiстить два числа - координати \(x\) та \(y\) вiдповiдної точки.

Формат вихiдних даних

Виведiть мiнiмально можливе значення \(m\) , якого можна досягнути оптимальним розмiщенням прямих \(x=a\) та \(y=b\).

Приклад вхідних даних

7
7 3
5 5
9 7
3 1
7 7
5 3
9 1

Приклад вихідних даних

2